Главная › Новости

Романтичне Полісся

Опубликовано: 18.01.2019

готель Станіславів

Поліський край особливо тішить око в теплу пору року, коли незліченні ліси та луки зацвітаютьі  зеленіють і восени, коли зелень набеває золотаво-червоних барв. Завдяки чистому повітрю, густим лісам і небагатолюдності населених пунктів, мандрівка найромантичнішими місцями Рівненщини може видатися дуже затишною. Головне - дочекатися весни, а потім - теплих та сонячних днів. У авто з собою беріть намета, газового/бензинового пальника, або, за бажанням, дрова, смаколики і гарний настрій.

Перший пункт нашого романтичного весняного маршруту знаходиться неподалік від Рівного, щоб туди дістатися, потрібно рухатися по трасі Н22 близько 20 км.

"Тунель кохання" у Клевані

Неподалік від смт. Клевань, до якого можна дістатися автошляхом Н22, на відрізку залізничної колії між населеними пунктами Клевань та Оржів, знаходиться мальовниче місце, яке отримало назву "Тунель кохання". Координати тунеля для GPS - 50.750706,26.045333, але якщо виникнуть труднощі - запитуйте в місцевих жителів.

Тунель утворили зарості дерев, кущів, які сплелися між собою у точну арочної форму. Побачивши це вражаюче зелене диво вперше, важко повірити, що створила його сама природа, а не якийсь ландшафтний дизайнер.

Починаючи з травня, листя дерев та кущів у поєднанні з квітучими рослинами утворюють навколо залізничної колії наче вкритий шовковистим зеленим килимом тунель. 

Залізнична колія веде до деревообробного комбінату, куди ходить невеличкий вантажний потяг. Ще одна гілка колії відгалужується до військової частини.

Клевань  - старовинне поселення, перші згадки про яке відносяться до 1113 року. Тож якщо приїдете подивитися на зелену печеру Тунелю кохання, можна також оглянути руїни Клеванського замку XV ст., костел Благовіщення XVII ст. та церкву Різдва Христового, зведену у 1777 році.

Безпосередньо у Клевані знаходиться поворот на дорогу Т1817, яка простяглася в північному напрямку. У селі Злазне необхідно повернути ліворуч і доїхати до Базальтового.

Базальтові стовпи

Поруч з селами Базальтове і Берестовець знаходяться унікальні виходи на поверхню базальтових порід. Щільні ряди базальтових колон-багатогранників вражають монументальністю і геометричним досконалістю. Базальтові стовпи - це магматична порода, розбита тріщинами на характерні для базальту стовпчасті утворення. У розрізі стовпи мають форму чотиригранників або багатогранників, що робить цей матеріал зручним для будівництва бруківок.

Саме тому тут видобували каміння, яким потім мостили майдани Парижа та Відня, Брюсселя та Варшави. Цим базальтом викладена і Червона площа у Москві.

Зараз це місце є геологічним заказником і кар'єром, адже базальт там добувають досі. Добувають його відкритим способом за допомогою вибухівки, тож можна потрапити на дуже ефектний момент. Деякі кар'єри затоплені і у поєднанні з синьою прозорою водою ці кам'яні колони виглядають особливо мальовничо та велично. Наймальовничіший з таких затоплених кар'єрів знаходиться поруч з селом Базальтове. Посеред води утворився невеличкий острівець, котрий називають "Островом кохання". 

Повернувшись на дорогу Т1817 їдете далі на північ, у селі Велике  Вербче повертаєте на схід, далі через Мале Вербче та Кричильськ, перетинаєте трасу Е373/М-07 у Городці і, продовжуючи їхати далі на північ по Т1817, опиняєтеся в Антонівці.

Поліська вузькоколійка

В Антонівці починається мальовничий маршрут Поліської вузькоколійки, тож авто краще залишити на залізничному вокзалі - навряд чи воно поміститься у цьому крихытному  "Поїздку" (саме так його називають місцеві жителі).

Плануючи мандрівку Поліською вузькоколійкою варто підгадати так час, щоб встигнути на відправлення, адже потяг вирушає з Антонівки о 7:00 і прибуває у Зарічне об 11:07. З Зарічного потяг вирушає о 14:03 і прибуває в Антонівку о 18:05.

Вузькоколійка Антонівка-Зарічне має 106 км завдовжки і вважається однією з найдовших вузькоколійок в Європі. Початок будівництва залізниці припадає десь на 1895 рік. Вузькоколійку вирішили прокласти місцеві купці, для того, щоб зручніше було вивозити з поліських лісів деревину, глину та пісок і завозити товари, створені цивілізацією.

Окрім того, що Поліська вузькоколійка проходить через мало попсовані діяльністю людини місця, через дрімучі ліси та болота, повз мальовничі озера, річки та колоритні села, її можна вважати музеєм залізничної справи під відкритим небом.

Загалом під час руху "Поїздок" проходить через 17 населених пунктів і перетинає унікальний дерев'яний міст. Він знаходиться на перегоні між селами Біле і Млинок та допомагає потягові перебратися через річку Стир. Це єдиний великий дерев'яний залізничний міст в Україні та найдовший дерев'яний залізничний міст в Європі. Його довжина - 153 м. Міст побудували на початку минулого століття і його опори досі ті самі, які були встановленні спочатку. Та і по всій залізниці рейоки та більша частина шпал є справжніми музейними експонатами, адже їх вік - понад 100 років.

Коли вдосталь наберетися поліської романтики, варто повернутися на трасу Е373/М-07, якою можна податися  у західному напрямку, на Ковель, або у східному - через Коростень -на Київ.

Теги: туризм , фото