Главная › Новости

Розрахунок при звільненні

Опубликовано: 25.10.2018

Розповідаємо про звільнення за власним бажанням і звільнення з ініціативи власника, звільнення за прогул, а також про бухгалтерський розрахунок про звільненні

Зміст статті:

Коли можна звільнити працівника

Усі ситуації звільнення працівника описані всім добре знайомим КЗпП . Він визначає наступні можливості щодо звільнення. Назвемо найбільш поширені:

Стане у пригоді:

Це все умовно “мирні” причини звільнення. А ще можуть бути дещо конфліктні:

Звичайно, це ще не все – може бути, наприклад, перехід на службу в армію, поява на роботі в нетверезому стані, відмова від переведення на іншу роботу, скорочення чисельності або штату працівників, невідповідність займаній посаді, порушення роботодавцем законодавства про працю тощо. Повний перелік можна знайти в ст. 36, 38, 39, 40, 41, 45, 199, а також ст. 7 КЗпП ). Розглянемо ж більш популярні. 

“Мирні” причини звільнення

Звільнення за згодою сторін

За згодою сторін – банальна причина, під яку інколи на практиці підводять усі інші, “справжні”, причини. Цей мирний спосіб звільнення працівника дає можливість припинити трудовий договір будь-коли, якщо досягнута згода між двома сторонами: роботодавцем та працівником. Кожний з них може бути ініціатором. Обидві сторони визначають і дату припинення трудового договору. Трудова книжка у такому разі містить лаконічний запис “Звільнений за згодою сторін, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України”.

Звільнення через закінчення строку дії трудового договору (контракту)

Закінчення строку дії трудового договору – час минає, трудовий договір (контракт) добігає кінця, і все. Роботодавець має всі права не продовжувати у такому разі контракт, а працівник – забрати в останній день дії контракту трудову книжку та піти нічого не пояснюючи. У трудовій робиться відповідний запис щодо закінчення дії трудового договору (контракту). Можна вказати номер і дату підписання контракту.

Звільнення за ініціативою працівника

Звільнення за власним бажанням – мабуть, найпоширеніша причина звільнення. Це коли працівник просто перенасичений відносинами з роботодавцем, знайшов кращого роботодавця чи має поважні причини до такого кроку, наприклад, переїзд до іншого міста, вступ до вищого навчального закладу, переїзд чоловіка (дружини), необхідність догляду за дитиною до 14 років чи дитиною-інвалідом та інші (що таке “поважна причина звільнення” шукаємо в ч. 1 ст. 38 КЗпП ). У разі звільнення за власним бажанням з поважної причини у трудовій, наприклад, пишеться “Звільнений за власним бажанням у зв’язку з переїздом до іншого міста, ст. 38 КЗпП України”. Якщо поважної причини немає, то тоді просто: “Звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України”.

Для звільнення за власним бажанням необхідно:

написати та подати заяву про звільнення. Заява на звільнення має містити: підставу (згадка про ст. 38 КЗпП), бажану дату звільнення, дату складання, підпис. Все це є обов’язкові реквізити, без яких заява недійсна. Заява подається за 2 тижні до бажаної дати звільнення (строк відраховується від дати попередження поданою заявою роботодавця); керівник має поставити свою візу на заяві та передати її кадровику; готується наказ на звільнення за формою № П-4; наказ про звільнення підписує керівник; з наказом під підпис ознайомлюється працівник.

Днем звільнення є:

останній день роботи; останній день відпустки (якщо працівник скористався правом на відпустку); день видачі трудової книжки (якщо роботодавець її вчасно не видав). При цьому видається новий наказ на звільнення й проміжок часу між старою й новою датою оплачується за середнім заробітком, так як це вважається вимушеним прогулом.

☛ 2 тижні – це строк на звільнення без наявності поважної причини. Працівник протягом даного терміну має право відкликати заяву

2-тижневий термін не застосовується, якщо працівник має поважну причину до звільнення  (див. ст. 38 КЗпП). Такі працівники можуть указувати будь-яку дату звільнення. Якщо причина прямо не зазначена в даній статті, то поважність причини вирішує сам роботодавець.

☛ Керівник підприємства може скоротити  строк відробітку або взагалі його не застосовувати та звільнити працівника одразу за його згоди

Ще одна порада: якщо керівник погоджується звільнити без 2-тижневого відпрацювання чи в коротший термін, то краще переписати заяву з указанням точної дати звільнення. Тоді це унеможливлює ситуацію: “а я передумав, а мене звільнили”. Крім того, дата звільнення у заяву так фактична дата звільнення краще, щоб співпадали. Також можлива зміна формулювання на “за згодою сторін”, якщо це не впливає на виплату вихідної допомоги .

Заява на звільнення має містити, наприклад, фразу: “прошу звільнити мене за власним бажанням 28 вересня 2018 р. згідно ст. 38 КЗпП”.

Звільнення за власним бажанням директора

Складніше зі звільненням посадових осіб підприємства. Цікавість даної ситуації – кому має писати заяву на звільнення директор?

Відповідь: власнику (засновникам). Це необхідно для дотримання процедури за ст. 38 КЗпП . Директор попередньо має подати заяву власнику підприємства з дотриманням 2-тижневого строку. Якщо цих власників декілька, то заява має бути направлена їх колегіальному органу за статутом, наприклад, загальним зборам. Як варіант, заява може бути відіслана рекомендованим листом. Також директор має ініціювати проведення позачергових загальних зборів. Заява про звільнення директора має довільну форму та адресується власнику або загальним зборам засновників (чи іншому органу за статутом).

☛ Директора звільняють збори засновників з дотриманням процедури передачі справ

Після отримання згоди власників директор має видати наказ про власне звільнення, де вказати рішення власника (чи зборів засновників).

Ще один необхідний крок на звільнення директора – повідомлення держреєстратора про зміни посадових осіб підприємства, передача справ, а також печатки та переоформлення електронного цифрового підпису та зміна в обслуговуючих банках картки з підписами посадових осіб.

Переведення на інше місце роботи

У зв’язку з переведенням на інше підприємство – така причина звільнення теж можлива, але з дотриманням певних умов: наявність листа-клопотання на ім’я керівника підприємства, куди переводиться працівник, письмова відповідь-згода цього керівника, а також 2 заяви від працівника – на звільнення зі старого місця роботи та на прийняття на нове місце роботи. Після дотримання таких формальностей може  бути здійснений, наприклад, запис “Звільнений у зв’язку з переведенням на роботу на ТОВ “Едельвейс”, п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України”.

“Конфліктні” причини звільнення

Систематичний порушник

Звільнення за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків – це вже досить серйозна причина яка потребує такого ж серйозного документування. По-перше, за такої причини можна замість звільнення оголосити догану (можна тільки щось одне – звільнення або догана). По-друге, працівник, якщо роботодавець щось “не так” оформить, може й подати в суд та відновитися на роботі. Тому необхідні:

акт комісії не менше 3 чоловік; записка начальника працівника на ім’я керівника підприємства; докази систематичного невиконання трудової дисципліни (наприклад, запізнення за даними прохідної чи Табелю обліку використання робочого часу ).

Також необхідна відсутність поважної причини у працівника (це якраз зачіпка до відновлення на роботі через суд). З працівника бажано взяти б пояснювальну записку. А ще згода профспілки (якщо є), доведення факту систематичності проступків. А ще звільнити треба не пізніше ніж через місяць з дня виявлення проступку. Складно? Так, у даній ситуації кадровику чи особі, яка виконує його функції, треба належно попрацювати й усе задокументувати. І дуже напрошується знайти “згоду сторін за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП”.

Працівник-прогульник

Звільнення за прогул ( п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП ) – не менш клопітка причина для оформлення ніж попередня, “систематична”. Для того, щоб працівнику можна було зарахувати прогул, йому треба безперервно або у сумі бути відсутнім на роботі без поважної причини протягом 3 годин одного робочого дня. І все? Записали в табель і можна звільняти? Все не менш складно, ніж у попередньому разі. Необхідно:

працівник мав бути відсутнім не просто на робочому місці, а взагалі на території підприємства (систематична відсутність на робочому місці – це вже порушення трудової дисципліни, попередній варіант); щоб працівник не мав поважних причин (як і у попередній ситуації). Це може бути хвороба (відсутність листка непрацездатності при цьому не достатньою причиною вважати дану причину неповажною), аварія, стихійні явища (заметіль, сильна злива – це все аргументи на користь працівника, довідку з метеослужби можна отримати завжди), причини сімейно-побутові (раптова хвороба члена сім’ї тощо). Як бачимо, працівник може обґрунтувати свій прогул; належне документування (акт комісії з 3 осіб, Табель обліку робочого часу, записка начальника працівник на ім’я керівника підприємства, пояснювальна записка працівника або складений акт про відмову працівника її надати, згода профспілки); з дня прогулу має пройти не більше місяця і працівник не був покараний дисциплінарно шляхом винесення інших заходів дисциплінарного го стягнення.

Як бачимо, за разовий прогул звільнити працівника не менш складно, ніж за систематичне порушення трудової дисципліни.

☛ Усі конфліктні статті звільнення мають бути ретельно пропрацьовано при їх оформленні. Працівник може відновити свої права через суд, якщо доведе поважність причини прогулу чи порушення трудової дисципліни

Обхідний лист: навіщо це працівнику та бухгалтеру?

Бухгалтер відіграє у звільненні свою роль. По-перше, мають бути нараховані всі виплати, які належать працівнику при звільненні. По-друге, великі підприємства під час звільнення використовують процедуру підписання обхідного листа. Обхідний лист при звільненні не є обов’язковим документом та є суто внутрішнім елементом трудового розпорядку. Виконує він контрольну функцію – працівник теж має розраховуватися з матеріально відповідальними особами підприємства, тобто повернути те майно, яким він користувався. Одним з підписантів цього листа є бухгалтер (посвідчує відсутність заборгованості по підзвітних сумах і т. д.). Обхідний лист має довільну форму.

Розрахунок при звільненні 2018

При звільненні мають бути здійснені наступні виплати:

Розглянемо коротко правила нарахування розрахункових при звільненні 2018.

Заробітна плата за місяць звільнення

У місяці звільнення нараховується зарплата, як звичайно. Якщо працівнику виплачується доплата до мінімальної зарплати , то вона зберігається за ним і в цьому останньому місяці, одна, розраховується пропорційно відпрацьованим дням. Компенсація невикористаних днів відпустки та вихідна допомога при звільненні на доплату до мінімальної зарплати не впливають.

Компенсація невикористаних днів відпустки

Працівник перед звільненням має право піти у відпустку. При звільненні йому виплачується компенсація невикористаних днів відпустки у повному обсязі без обмежень на обов’язкові 24 дні щорічної відпустки, які він повинен отримати. Виплачуються всі відпустки, у т.ч. й додаткова відпустка та  відпустка “на дітей”. Оплачуються й дні невикористаної відпустки за минулі роки.

☛ Перед звільненням працівник вирішує питання: відпустка чи компенсація за неї

Виплачується така компенсація в день звільнення.

Оподаткування ПДФО та військовим збором компенсації відбувається на загальних підставах, так як вона належить до фонду додаткової заробітної плати. Застосовується податкова соціальна пільга до місячної зарплати також на загальних підставах. В формі 1ДФ використовується код “101”.

☛ Компенсація відпустки при звільнення оподатковується як звичайна зарплата

ЄСВ нараховується. У звіті з ЄСВ відображається в загальній сумі зарплати.

Розрахунок компенсації відпускних відбувається за тими ж правилами, що й відпускних.

Дізнайтеся також про:

Аліменти з компенсації не утримують, крім компенсації відпусток за декілька років.

Вихідна допомога при звільненні

Вихідна допомога при звільненні – на неї, на відміну від компенсації відпусток, мають право не всі. Для того, щоб працівник мав прав на дану виплату, треба звільнити його за таких обставин ( ст. 44 КЗпП ):

відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість ( п. 6 ст. 36 КЗпП ); відмова продовжувати роботу у зв’язку з істотною зміною умов праці ( п. 6 ст. 36 КЗпП ); скорочення чисельності або штату ( п. 2 ст. 40 КЗпП ); невідповідність працівника займаній посаді (недостатність кваліфікації або за станом здоров’я) ( п. 6 ст. 40 КЗпП ); поновлення на роботі працівника, який раніше виконував дану роботу ( п. 6 ст. 40 КЗпП )); порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору ( ст. 38 і ст. 39 КЗпП ); припинення повноважень посадових осіб ( п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП ).

Важливим є те, що вихідна допомога не входить до фонду оплати праці з відповідними наслідками по оподаткуванню.

☛ Вихідна допомога – не фонд оплати праці, тому ЄСВ не нараховують

ПДФО та військового збору, то допомога обкладається ними у загальному порядку. Однак, вона не входить до зарплати працівника, а входить до іншого оподатковуваного доходу. Наслідки? Щодо неї не визначається податкова соціальна пільга.  Також у формі № 1ДФ вона йде з ознакою доходу “127”.

ЄСВ на суму вихідної допомоги не нараховується.

Аліменти з вихідної допомоги не утримують.

Корисна стаття:

У загальному випадку мінімальний розмір допомоги відповідає середньому місячному заробітку. Винятки:

звільнення через порушення законодавства про працю –  3-місячний строк; порушення повноважень посадових осіб – 6-місячний строк.

Однак, підприємство може встановлювати більші строки за мінімальні.

Розрахунок вихідної допомоги при звільненні

Для розрахунку вихідної допомоги діють правила розрахунку середнього заробітку встановлені Порядком № 100 ( постанова КМУ від 08.02.1995 р. № 100 ) для 2-місячного періоду.

☛ Розрахунковий період для вихідної допомоги – 2 місяці

Розрахунок здійснюємо за наступним алгоритмом:

визначаємо заробіток за останні 2 календарних місяці перед місяцем звільнення (беруться тільки відпрацьовані доходи, без лікарняних, детальніше – п. 3 Постанови № 100); знаходимо кількість відпрацьованих робочих днів за 2 місяці; знаходимо середньоденний заробіток (= заробіток за 2 місяці/кількість відпрацьованих робочих днів); знаходимо середню кількість робочих днів за 2 місяці (якщо вихідна допомога рахується для 3 місяців, то знаходимо середню за 3 місяці і т.д.); множимо середньоденний заробіток на середню кількість робочих днів за 2 місяці. Це й буде сума вихідної допомоги.

Закріпимо це на прикладі.

Розрахунок при звільненні приклад

Приклад нарахування вихідної допомоги. Працівник звільняється 14 вересня 2018 року через скорочення штату. Кількість робочих днів у серпні – 22 (відпрацьовано тільки 18 через хворобу), а у липні – 22. Зарплата за серпень – 8500 грн та 500 лікарняних; за липень – 10000 грн.

Отже, середньоденний заробіток: (8500+10000)/(18+22) =462,50 грн.

Середня кількість робочих днів за 2 місяці: (22+22)/2 = 22 дні.

Вихідна допомога виплачується на основі ст. 44 КЗпП за місяць.

Отже, сума вихідної допомоги = 462,50×22 = 10175 грн.

В обліку відображаємо проведенням Дт 949 Кт 663 .

Що має робити бухгалтер при звільненні працівника?

Звичайно, при звільненні, в першу чергу, документальним оформленням займається кадровик. Ми не будемо розглядати ситуації, коли бухгалтер на малих підприємствах одночасно є й кадровиком. Що робити кадровику, які записи здійснювати в трудовій, якими можуть бути причини звільнення й дотримання трудового законодавства, якщо це все знадобиться бухгалтеру-кадровику, – існує безліч консультацій. Зупинимося на суто на суто функції бухгалтера в процесі звільнення й не скільки в проведенні виплат, а саме в документальному оформленню. Коли бухгалтер має сказати “стоп”, тут обов’язково має бути наступний запис, так як це необхідно для належного оформлення остаточного розрахунку при звільненні . Отже, про все по черзі.

Що робить бухгалтер при звільненні працівника? В таблиці нижче наведено перелік його дій та нормативне забезпечення даного питання, а також – необхідний документ, який дає підстави для здійснення даних нарахувань .

№	Робота бухгалтера	Нормативне забезпечення	Документ-підстава
Дії, які мають відбутися до дати звільнення включно
1	Нарахувати заробітну плату за останній місяць роботи, включаючи і день звільнення	КзПП , Закон про оплату праці , Закон про відпустки , ПКУ	Табель обліку робочого часу
2	Нарахувати компенсацію невикористаних днів відпустки , у т.ч. й відпустки “на дітей”. Попередньо треба розрахувати ці невикористані дні відпустки . Оплачуються дні невикористаних відпусток як за поточний, так і за минулі роки	Закон про відпустки , КзПП , ПКУ	Заява працівника на звільнення та наказ керівника на звільнення, де вказано про компенсацію
3	Утримати зайве нараховані відпускні, якщо працівник використовував до звільнення щорічну відпустку та йому були оплачені дні відпустки, які він ще “не відпрацював”. Попередньо треба розрахувати ці надміру оплачені дні відпустки, по яким слід утримати	Закон про відпустки	Заява працівника на звільнення та наказ керівника на звільнення, де вказано про утримання зайве нарахованих сум
4	Нарахувати відпускні, якщо працівник вирішив перед звільнення піти у відпустку. Попередньо треба розрахувати можливу кількість днів відпустки, яку використовує працівник	Закон про відпустки	Заява працівника на звільнення, наказ керівника на звільнення або окремий наказ керівника про надання відпустки
5	Нарахувати у певних випадках вихідну допомогу	Підставами є п. 6 ст. 36, п. 2 ст. 40, п. 6 ст. 40, ст. 38 і ст. 39, п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП	Про нарахування вихідної допомоги має бути зазначено у наказі на звільнення.
6	Утримати з працівника певні борги, які він має перед підприємством. Це можуть бути: недоплата ПДФО, якщо вона має місце (чи військового збору); борг по аліментам, якщо він виник; використані, але не повернуті працівником предмети, які видавалися працівнику, наприклад, спецодяг, інструмент**.	ПКУ , ст. 163 КЗпП	Для підтвердження факту неповернення певних предметів – необхідний протокол інвентаризації або заява самого ж працівника, де він визнає цей факт. По аліментам та іншим утриманням – усе стандартно (заяви отримувачів, лист виконавчої служби)
7	Розрахувати та оплатити перші 5 днів лікарняних , якщо вони мале місце. Подати заяву-розрахунок на отримання лікарняних по решті днях непрацездатності, якщо працівником наданий відповідний листок непрацездатності	Наказ Мінсоцполітики вiд 21.10.2015 р. №1022	Листок непрацездатності
8	Розрахувати та оплатити за середнім заробітком проміжок часу між старим і новим наказом про звільнення, якщо працівнику вчасно не була видана трудова книжка	ст. 117 КЗпП	Новий наказ на звільнення
9	Нарахувати інші виплати, якщо вони передбачені колективним договором	КзПП	Колективний договір
Дії, які можуть/мають бути виконані після звільнення
10	Виплатити лікарняні, якщо надійшло фінансування з ФСС. Наприклад, працівник звільняється, але ще не отримав лікарняні з ФСС. Оплата перших 5 днів	Наказ Мінсоцполітики вiд 21.10.2015 р. №1022	Листок непрацездатності
11	Розрахувати, подати до ФСС, отримати на спецрахунок та оплатити декретні ( допомогу по вагітності та пологам ) за 14 днів, якщо відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами подовжується та уже непрацююча працівниця звернулася на підприємство з відповідним листком непрацездатності	Лист ФСС від 15.05.2018 р. № 2.4-15-1677 **	Другий листок непрацездатності по відпустці та пологам

* за цим документом перерахування декретних при звільненні працівниці не відбувається. Вона не повинна нічого повертати.

** дані суми не можуть перевищувати обмежень установлених в  ст. 128 КЗпП . У випадках, коли розмір шкоди перевищує середньомісячний заробіток працівника та він заперечує заподіяну шкоду, утримувати можна тільки на основі рішення суду. В цілому буває простіше просто “простити” даний борг працівнику, якщо суми незначні.

Звичайно, що дані дії мають виконуватися в ідеалі на основі наказу на звільнення. Однак, якщо очікувати остаточне підписання даного наказу та ознайомлення з ним працівника, то можна просто не встигнути вчасно провести виплати. А це уже штрафонебезпечно. На яку дату все має встигнути бухгалтер?

Звільнення працівника – день “Х” для бухгалтера

А це уже штрафонебезпечно. На яку дату все має встигнути бухгалтер?

Дата звільнення:	День “Х” – день проведення виплат та остаточного розрахунку з працівником (ст. 116 КЗпП)
Якщо без відпустки	Останній день роботи	День звільнення
Якщо працівник пішов у відпустку	Останній день відпустки
Якщо роботодавець вчасно не видав трудову книжку (це порушення)	День видачі трудової книжки
Якщо працівник був відсутній (не працював) на день звільнення	День звільнення за наказом*	Не пізніше наступного  дня після пред’явлення працівником вимоги про розрахунок
Якщо контракт (трудовий договір) закінчилися у вихідний	Останній робочий день**	Фактичний день звільнення, тобто останній робочий день

* в цей же день надсилається рекомендований лист на адресу працівника з вимогою забрати трудову книжку;

** див. лист Мінсоцполітики від 05.01.2018 р. № 9/0/22-18/134

Отже, вважаємо, що бажано зробити всі чорнові розрахунки задалегідь. Більше того, деякі з розрахунків необхідні для включення в наказ про звільнення:

кількість днів відпустки , які слід компенсувати; кількість днів надміру витраченої відпустки, по яким слід зробити утримання.

Саме цю інформацію буде вимагати кадровик і керівник при складанні наказу на звільнення працівника. Така інформація рекомендується в роз’ясненнях Держпраці.

Та навіть, якщо робити все заздалегідь – на завжди буде безмірне море часу, так як вдосталь часу є тільки, коли:

працівник звільняється за власним бажанням без поважної причини та відпрацьовує 2 тижні (роботодавець має право й не вимагати відпрацювання цих тижнів); звільнення відбувається по закінченню контракту – тоді до звільнення можна підготуватися.

☛ Бухгалтер має завчасно подбати про наявність коштів на виплату працівникам у день їх звільнення, щоб провести з ними повний розрахунок

В інших випадках, можливо, все доведеться швидко робити на завтра чи навіть насьогодні, так як, наприклад, при звільненні за згодою сторін працівник може бути звільнений у будь-який день погоджений з роботодавцем. І виплата має бути саме в цей день, а не звичайний день виплати зарплати. При чому незалежно від причини звільнення. Навіть, якщо це є звільнення за прогул і є видом дисциплінарного покарання працівника.

☛ Причини звільнення не впливають на день остаточного розрахунку за працівником

Штрафи – порушення дня “Х” по розрахункам з працівником

Чим же обертається нездійснення виплат в день “Х“ звільнення працівника? Невиконання вимоги ст. 116 КЗпП обертається штрафами:

на посадових осіб – адмінштраф (його цілком може отримати й бухгалтер, якщо це була його провина) за ст. 41 КЗпАП від 510 до 1700 грн; на підприємство – фінансовий штраф за порушення законодавство про працю в розмірі 1 мінзарплати за ст. 265 КЗпП . У 2018 році це складає 3723 грн. Якщо таке прострочення більше місяця, то можна застосувати і 3-кратний штраф передбачений за порушення строків виплати зарплати – 11169 грн для 2018 року.

Крім того, існує уже згадувана виплата при затримці видачі трудової книжки на основі середньоденного заробітку (рахується за останні 2 місяці) по кожному дню прострочення.

Як оформляється звільнення: коли заява про звільнення працівника потрібна/непотрібна

В цілому звільнення може бути добровільне (за власним бажанням), за згодою сторін, за ініціативою роботодавця та інших причин, наприклад, закінчення контракту. Не завжди при цьому необхідна заява самого працівника (див. таблицю нижче). Однак, наказ про звільнення – це обов’язковий елемент документального оформлення, без якого бухгалтер формально не може нарахувати виплати та щось виплачувати працівнику, який звільняється.

№	Причина звільнення	Підстава за КЗпП	Заява про звільнення
1	За власним бажанням з поважної причини чи без такої	ст. 38	Так
2	За згодою сторін	п. 1 ч. 1 ст. 36	Не обов’язкова*
Інші причини:
3	Закінчення строку дії контракту (трудового договору)	п. 2 ч. 1 ст. 36	Ні
4	Прогул	п. 4 ч. 1 ст. 40	Ні
5	Систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків	п. 3 ч. 1 ст. 40	Ні
6	У зв’язку з переведенням на інше підприємство	п. 5 ч. 1 ст. 36	Так**

* угода, по-перше, може бути усною; по-друге, свою згоду та бажання звільнитися працівник підтверджує, коли підписується в наказі про своє звільнення, тому заява з його боку не обов’язкова і як правило не складається ( лист Мінсоцполітики від 04.04.2014 р. № 60/06/186-14 );

** складаються 2 заяви – на звільнення та на прийняття на нове місце роботи

В таблиці наведений далеко невичерпний перелік  інших причин.

Бухгалтер та обхідні листки після написання заяви на звільнення

Ще одна робота бухгалтера, про яку ми вище не зазначили – це підписання обхідних листків. Обхідний листок виконує контрольну функцію та повинен посвідчити, що працівник нічого підприємству не винен, наприклад, той же спецодяг. Однак, зазначимо, що затримати звільнення працівника чи не здійснити таке звільнення, чи не виплатити йому частину виплат, які йому належать на законодавством на день звільнення, чи затримати такі виплати через непідписання працівником обхідного листка підприємство не має права. Бухгалтеру також треба про це знати й підписав чи не підписав обхідний листок працівник, – все одно треба нарахувати йому виплати та провести розрахунок повною мірою. Про це прямо вказує уже згадуване роз’яснення Держпраці.

☛ Працівник не підписав обхідний листок – все одно всі виплати мають відбутися в день звільнення

Заява про звільнення з роботи працівника та бухгалтер

І тепер ми підійшли до документальної основи звільнення – заява на звільнення працівника . Вона завжди має подаватися на ознайомлення бухгалтеру. На що слід звернути увагу? Що з неї бухгалтеру. Бухгалтер має звернути увагу, чи зазначив працівник про своє бажання:

отримати відпустку перед звільненням (якщо так, то скільки днів? Можливо, в цьому питанні треба проконсультувати працівника, скільки днів у нього є невикористаних); отримати компенсацію відпустки (знову ж скільки днів? І знову треба консультація щодо кількості невикористаних днів); поєднання частини відпустки та компенсації (знову ж скільки днів).

Також у заяві може зазначатися про бажання працівника утримати при його остаточному розрахунку певні борги по підприємству, наприклад, вартість спецодягу. Ми уже зазначали вище, що краще досягти згоди працівника або простити йому подібний борг. Можуть бути певні добровільні внески в фонди підприємства.

У разі відсутності даної інформації у заяви треба просити працівника дописати необхідні пункти або переписати заяву.

Заява про звільнення працівника з роботи зразок

Заява про звільнення працівника за власним бажанням наведена нижче. Як бачимо, в ній вказано бажання отримати компенсацію днів відпустки, а не “відгуляти” їх.

СКАЧАТИ ЗРАЗОК

В заяві про звільнення за власним бажанням обов’язково мають бути підстава для розірвання трудового договору (це ст. 38 КЗпП ), бажана дату звільнення (якщо без причини –2-тижневий термі з дня повідомлення роботодавця), підпис працівника і дата складання заяви. Підпис і дата заяви вимагає Мінпраці у листі від 29.05.2007 р. № 134/06/187-07. 

Наказ про звільнення з роботи працівника та бухгалтер

Коли наказ про звільнення лягає на стіл бухгалтера, то теж треба проконтролювати ті ж пункти, що й у заяві на звільнення:

кількість днів відпустки , якщо вона надається працівнику; кількість днів, за які наказано нарахувати компенсації відпусток.

Однак, є ще один пункт: кількість днів надміру оплаченої відпустки, оплата по яким підлягає утриманню. Звичайно, якщо така ситуація мала місце.

І ще один момент, який варто пам’ятати. При звільненні матеріально відповідальної особи необхідно в наказі вказати проведення обов’язкової інвентаризації .

Зразок наказу про звільнення наведено нижче.

СКАЧАТИ ЗРАЗОК

☛ Бухгалтер має брати активну участь у складанні заяви та наказу на звільнення працівника й проконтролювати включення до них необхідних даних для нарахування відпустки та її компенсації

Звільнення з роботи директора та головного бухгалтера

Особливості має звільнення цих 2-х посадових осіб, які мають права підпису. При звільненні головного бухгалтера бажано уже в наказі про звільнення зазначити:

проведення обов’язкової інвентаризації , якщо головний бухгалтер був матеріально відповідальною особою. Навіть якщо не був таким – все одно краще провести інвентаризацію, так як він відповідав за достовірність і повноту бухгалтерського обліку; зміну сертифікатів електронного цифрового підпису; подача до обслуговуючого банку нових зразків підпису. Головний бухгалтер має право другого підпису; повідомити ДФС у 10-денний термін про звільнення головного бухгалтера за формою № 1-ОПП .

У разі зміни директора, крім зміни сертифікатів цифрового підпису та подачі документі до обслуговуючого банку про зміну першого підпису, ще й необхідно реєструвати зміни у держреєстратора. Звільнення головного бухгалтера це не стосується, так як даних по ньому в ЄДР немає.

Читайте також: