Журналістам комунальних видань Черкащини розповіли про те, чому роздержавлюватися не завжди легко
Опубликовано: 22.10.2018
Представники влади не завжди розуміють, для чого потрібні засоби масової інформації. Тому часто саме вони стають «каменем спотикання» у процесі роздержавлення комунальних газет.
Про це йшла мова під час семінару-тренінгу стосовно вимог законодавства та практичних кроків на шляху перетворення редакції комунального ЗМІ у суб`єкт господарювання трудового колективу редакції. Відбувся він сьогодні у конференц-залі ГС «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій».
На тому, що саме трудовий колектив приймає основні рішення і проводить всі дії щодо припинення дій юридичної особи та перетворення її у самостійне підприємство, наголосила, звертаючись до учасників заходу секретар Національної асоціації українських медіа, президент Асоціації медіа-юристів, член правління та секретар Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська.
За її словами, перше питання, яке має бути вирішене — вихід із числа співзасновників газети і редакції. Друге — рішення про створення комісії з реорганізації. Ці функції рекомендують покласти на головного редактора. Хоча не виключено, що це може бути й група осіб. У такому разі потрібно обрати голову комісії.
- Ідеальне співпадіння — це коли комісією є головний редактор. В такому випадку він є головою комісії, крім того, числиться керівником у реєстрі юридичних осіб, — зазначила спікер.
Після звернення трудового колективу своє слово мають сказати співзасновники. Вони повинні прийняти рішення протягом місяця після звернення трудового колективу.
Як розповіла пані Котюжинська, в цьому відношенні редакції бувають трьох «сортів»: такого зразка, під яких закон про роздержавлення власне і прийнятий; редакції, де виникають певні розбіжності (які треба вирішувати через суд або Нацполіцію); та газети, де органи місцевого самоврядування не приймають ніяких рішень.
Бувають різні випадки. Для прикладу, реальна ситуація, коли вже є і постанова суду, яка зобов’язує місцеву раду прийняти результативне рішення, але депутати не можуть належним чином проголосувати. Окремих обранців вже навіть викликали на допит, за невиконання рішення суду передбачена відповідальність, однак нікого це не зупиняє.
Ще одне важливе питання: ще з 1 липня мала бути постанова Кабміну із затвердженим переліком редакцій, які йдуть у пілотний проект, тобто в першу хвилю роздержавлення. Однак досі цього не зроблено. Як зазначають експерти, сам процес перетворення займає тривалий час, тому все проходить не так як того хотілось би.
Розповіли «комунальникам» і про те, що потрібно робити, якщо рішення все ж прийнято, і органи місцевого самоврядування підтримали колектив.
Насамперед, потрібне звернення про припинення функціонування комунального підприємства у зв’язку з реорганізацією. Це може бути лише у випадку, коли немає ніяких заборгованостей перед будь-яким бюджетом. Заява встановленого зразку є на сайтах Мін’юсту та Верховної ради. До заяви додаються протокол зборів трудового колективу, рішення співзасновників, рішення держадміністрації, якщо вона є співзасновником, та копії особистих документів того, хто представляє редакцію.
З усім цим потрібно звернутися до державного реєстратора. Але не виключено, що реєстратори, що находяться на місцях, не можуть належним чином цього робити, бо не ознайомлені як слід із процедурою. В такому разі можна зібрати відповідний пакет документів і відправити його на Київ. І вже коли там все буде вирішено, державний реєстратор вносить дані про те, що підприємство находиться у стані припинення.
Цілком зрозуміло, що новоствореному підприємству потрібно буде шукати шляхи виживання, тобто, по суті, займатися додатковим бізнесом. У приклад черкаським медійникам поставили китайських газетярів.
Ті укладають договори із владою та місцевими підприємцями і ставлять лайтбокси. По суті — це екран, працюючи з яким людина можна не лише почитати свіжий випуск видання, а і знайти актуальну для себе інформацію: рекламу, анонси, графіки тощо. Також там можна записатися на прийом до лікаря (що є дуже актуальним питанням для Китаю, зважаючи на черги) чи державного службовця.
Словом, перспектив багато. «Аби тільки те все нам давали робити», — резюмував дехто з присутніх газетярів.