Главная › Новости

Податок на нерухомість в 2017 р.

Опубликовано: 22.10.2018

Податок на нерухоме майно

Нові об’єкти нерухомості, з яких не сплачується податок

Перелік об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які не є об’єктом оподаткування розширено. До нерухомості, яка не є об’єктом оподаткування, додано (пп. «ї» – «л» пп. 266.2.2 ПКУ):

– об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення;

– об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів,  дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося таке виключення;

– об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз має затвердити КМУ ;

– об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Ставка податку

З 2017 року згідно з оновленим пп. 266.5.1 ПКУ ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати , встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування.

Нагадаємо, що до 2017 року ставка цього податку не могла бути більшою за 3% розміру мінімальної зарплати. Зменшення ставки, вочевидь, пов’язане зі зростанням розміру мінімальної зарплати.

При цьому, згідно з пп. 12.3.4 ПКУ, місцеве самоврядування вже мало встановити ставку податку на нерухомість на 2017 рік до 15.07.2016 року. Тому п. 4 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1791 затверджено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимога, щодо оприлюднення за шість місяців до початку нового бюджетного періоду ставок, пільг (тобто пп. 12.3.4 ПКУ).

Тобто місцеві ради зможуть спокійно переглянути ці ставки протягом 2017 року, а отже платникам податку-юрособам потрібно буде постійно перевіряти встановлений розмір таких ставок протягом року. Адже така зміна ставок в середині звітного року спричинить необхідність подання уточнюючої декларації з цього податку і коригування його суми.

Більш того, оскільки на дату встановлення ставок з нерухомості на 2017 рік місцеве самоврядування навіть не здогадувалося про підвищення мінімальної зарплати у два рази, то до прийняття нових рішень щодо ставки податку з нерухомості у 2017 році, платники цього податку застосовують вже визначену ставку податку місцевим самоврядуванням із застосуванням коефіцієнта 0,5. Це передбачено п. 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1791. Саме таким чином має знівелюватися встановлений розмір ставки податку, який прив’язаний до показника «мінімальна зарплата».

Пільги з податку

Тут є декілька змін:

1)  Дві умови, за наявності яких пільги з податку на нерухомість не надаються фізособам, перенесено в окремий пп. 266.4.3 ПКУ.

З 2017 року пільги з податку, передбачені пп. 266.4.1 та пп. 266.4.2 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:

– об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо їх площа перевищує 5-кратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 ПКУ*;

– об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

____________________

* Згідно з пп. 266.4.1 база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

________________

Раніше такі умови незастосування пільги містилися у пп. 266.4.2 ПКУ, а тому  такі обмеження застосовувалися лише до пільг, які були встановлені на відповідній території місцевими радами. Тобто вони стосувалися лише додаткових пільг, а не загальних. А ось тепер ці обмеження стосуються усіх пільг з податку на нерухомість, як встановлених ПКУ, так і місцевими радами.

2) Місцеве самоврядування при встановленні пільги з податку на нерухомість для фізосіб з 2017 року може брати до уваги не лише тип майна, яке є об’єктом оподаткування, а й майновий стан та рівень доходів фізосіб.

3) Органи місцевого самоврядування мають подавати до відповідної ДФС рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати даного податку вже до 25 грудня року, що передує звітному, за формою, затвердженою КМУ.

До внесених змін місцеве самоврядування мало це робити до 1 лютого звітного року та у довільній формі. Отже, місцеві пільги з податку на нерухомість на 2018 рік повинні бути затверджені до 25.12.2017 р.

Нерухомість в Криму та в зоні АТО

Законом №1797 додано пп. 38.6 до підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. За ним об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території населених пунктів на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно відповідно до статті 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено АТО.

Нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відповідно до ст. 266 ПКУ вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.