Мати для восьми дітей
Опубликовано: 21.10.2018
Лише завдяки таким киянам місто зможе подолати проблему сирітства
Нині у Києві налічу-ється майже 2,5 тисячі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Разом із тим столиця залишається лідером за кількістю усиновлених дітей серед інших міст держави. Учора з нагоди Дня усиновлення відбулася зустріч голови КМДА Олександра Попова з батьками, які взяли у свої сім»ї дітей з інтернатів. З однією із таких родин – опікуном шести дітей – поспілкувався «Хрещатик».
Суд обирає запобіжний захід матері, що залишила двох дітей без їжі та води
Уже чотири роки поспіль 30 вересня українці відзначають свято – День усиновлення. «Напередодні ще раз хочеться подякувати нашим шановним батькам, які прийняли непросте, але дуже гуманне і патріотичне рішення – усиновити дітей. Ми щиро вдячні за те, що ви виконуєте таку важливу місію для нашого суспільства. Безумовно, ми намагаємося зробити так, щоб допомагати вам. І держава у цьому є саме тим партнером, який щороку надає все більше і більше допомоги», – звернувся з вітальним словом до присутніх очільник КМДА.
Він додав, що у планах міської влади – розвивати програми, якими надається соціальна та консультативна підтримка родинам з усиновленими дітьми. «Найближчим часом на сесії міської ради буде розглянута програма «Діти столиці», яка, на нашу думку, вирішить питання усиновлення дітей за три наступні роки»,- додав Олександр Попов.
За інформацією Служби у справах дітей, упродовж останніх шести років у Києві спостерігається стійка тенденція до зменшення чисельності посиротілих дітей, що свідчить про ефективність профілактики соціального сирітства. Так, за минулий рік у Києві було усиновлено 136 дітей, а цього року нову сім’ю знайшли понад 80 сиріт. Наразі 85 % дітей перебувають у закладах сімейної форми виховання – прийомних сім»ях, дитячих будинках сімейного типу. І лише 9 % сиріт проживають у державних сирітських закладах. До кінця року планується відкриття ще двох дитячих будинків сімейного типу.
Столичні усиновлювачі переконані: щоб узяти дитину в свою родину, доведеться пройти багато сходинок, але головне – щоб при цьому збереглося бажання допомогти сирітці та терпіння. «Для усиновлення потрібно зібрати чималий пакет документів і відповідати певним вимогам: мати житло, постійне місце роботи, задовільний стан здоров»я. Загалом, вся процедура оформлення у нас тривала дев»ять місяців (символічно)»,- зазначає Євгенія Білан. Наразі родина Біланів виховує двох дітей – рідну 12-річну Анюту та 4-річного Юрчика, який проживає з новою родиною вже два роки. А цього літа молоді батьки взяли під опіку шість (!) дівчат – випускниць дитячого будинку «Родина», щоб допомогти їм зі вступом у вищі навчальні заклади.
«Тані 15 років – вона приїздила до нас і раніше. А ось Юля, Катя (17 років), Аня, Оля і Настя (18 років) потрапили до нас уперше. Ми хотіли допомогти їм пройти вступну кампанію, аби вони отримати освіту. Із вибором майбутньої професії визначилася лише Юля. Дівчинка хоче працювати дизайнером інтер»єру. Вона дійсно дуже гарно малює. Ми з нею багато займалися, купували фарби, малювали. Проте під час іспитів у Національний університет технологій та дизайну виявилось, що для вишів необхідна більш ґрунтовна підготовка. Тому подали документи в технікум готельного господарства, де Юля зараз навчається. Проте на цьому не зупиняємося – знайшли спонсорів, які виплачують для дівчини щомісячно стипендію у 300 гривень. Збираємо кошти і вже в наступному півріччі знайдемо їй курси з дизайну інтер’єрів, щоб Юля могла реалізувати себе у тій сфері, в якій хоче», – розповідає Євгенія.
З іншими дівчатками було складніше – жодна з них не знала, чим займатися у житті. Опікуни методом проб з»ясовували їхні вподобання. У результаті вони вже опановують фах оператора телекомунікаційних послуг та касира. «Найсумніше вийшло з Ольгою. Вона склала успішно іспити і вступила до технікуму. Та коли поїхала додому збирати речі, не повернулася і повертатися не бажає», – зі співчуттям зазначає пані Білан.
Після завершення вступної кампанії підтримка дівчат родиною Біланів не припиняється. «Вони приходять до мене в офіс готувати реферати, практикувати навички роботи з комп»ютером. Коли необхідно, йдемо з ними в магазини і купуємо черевики, одяг, зошити»,- додає Євгенія.
Дивлячись на цю милу жінку, і не скажеш, що саме завдяки їй семеро дитячих сердець отримують стільки уваги, тепла та турботи. Залишається лише подякувати батькам за їх надзвичайно добру душу та побажати наснаги й терпіння у нелегкій, але такій необхідній справі.